Новини

Соборна молитва у Бакотському Свято-Михайлівському печерному монастирі

В рамках робочої поїздки, на запрошення благочинного Кам‘янець-Подільського округу протоієрея Олександра Цісара, 18 травня 2022 року, єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Павло, з архіпастирським візитом відвідав Бакотський Свято-Михайлівський печерний монастир — колишній скельний монастир, що розташований на березі Дністра — на території Національного природного парку «Подільські Товтри», Кам’янець-подільського району, Хмельницької області.

Згадуючи в Неділю про розслабленого освячення води від Ангела в купелі Силоамській, і особливо Божественне вчення Ісуса Христа, промовлене Ним у П’ятидесятницю, яке Господь уподібнює воді, яка «подає грішникові, що прагне спасіння, життя й мудрість», Церква в день Переполовення після Літургії звершує мале водосвяття, просячи Господа напоїти спраглі душі водами благочестя.
Тому саме цього дня у Бакоцькому Свято-Михайлівському печерному монастирі відбулось мале освячення води, собором священників Хмельницької єпархії ПЦУ. Також важливим є відзначити, що стараннями благочинного Кам‘янець-Подільського округу протоієрея Олександра Цісара було виготовлено та встановлено ікону Покрову Божої Матері на цьому святому місці, яка була освячена у цей день, а також до ікони Божої Матері було прочитано акафіст, просячи у молитвах архіпастир закликав усіх возносити молитви до Пресвятої Богородиці за Її молитовний покров над нашими воїнами захисниками, які бережуть нас від російського агресора.

Як обитель монахів ці печери стали монастирем майже тисячоліття тому, про що свідчить старослов’янський напис ХІ століття на одній із стін, що зберігся й донині. На жаль, дуже скупими є відомості про це місце. Припускають, що найбільш потужна діяльність монастиря як духовного центру краю припадає на ХІ-ХІV століття, коли поруч в долині знаходилось місто Бакота. На жаль, і його подальша доля є трагічною. Після бурхливих подій 1431—1434 років у Бакоті це місце монахами залишене, але справжні відомості тих часів невідомі. На даний час нез’ясовно, що саме тут творилося після залишення монахами печер. Через деякий період сильний землетрус 1620 року, обрушивши скелю над монастирем, де жили монахи, поховав під собою й печери нижньої. Лиш назва урочища та легенди і перекази про цю місцину передавались бакотянам з покоління в покоління.

Бакотський Михайлівський монастир функціонував протягом 300 років з середини ХІІ до середини XV ст. Це найбільший і найкраще збережений серед усіх печерних монастирів Подністров’я, яких нараховують до двадцяти. Бакотський монастир — найдавніша пам’ятка культових підземних споруд і поширення православ’я на Поділлі

Інформаційний відділ Хмельницької Єпархії
Української Православної Церкви (ПЦУ)