Свято-Андріївський кафедральний собор

Собор Андрія Первозванного (м. Хмельницький, вул. Козацька, 69) — збудована в 1904 р. як полкова церква Білгородського полку, посвячена в честь Святого Миколая Чудотворця. Собор Андрія Первозванного по вулиці Козацька, 69 у Хмельницькому У другій половині ХІХ ст. у багатьох містах та містечках Поділля стоять військові гарнізони. Після російсько-турецької війни 1877-1878 рр., коли війська поверталися на місця постійної дислокації, у населених пунктах почали розбудовуватися військові містечка для місцевих гарнізонів. В усіх цих військових містечках серед казарм та житлових будинків для офіцерів, обов’язково виділяли приміщення для шпиталів, офіцерських зібрань (клубів), а також для військових церков. Військові церкви існували при всіх найбільших військових формуваннях — полках та бригадах, серед особового складу яких обов’язково був штатний православний священик. Протягом майже всього ХІХ ст. військові частини гарнізонів задовольнялись своїми «похідними церквами», які тимчасово розміщалися у пристосованих приміщеннях казарм. Парафіянами таких храмів були виключно солдати та офіцери, та й ті могли лише по черзі відвідувати богослужіння (адже не всюди була можливість виділити велике приміщення). Але в кінці ХІХ ст. почалося масове спорудження військових містечок – з казармами, будинками для офіцерів, службовими будівлями. Полковим церквам стали відводити більш просторі приміщення — але все рівно –пристосовані, тимчасові. У 1889 р. розпочалося будівництво казарм у Проскурові. Забудовником виступала “Войсковая строительно-хозяйственная комиссия по опытной постройке в Проскурове казарм”. Ця комісія мала в розпорядженні не лише техніків та робочу команду, а й навіть свій власний, тимчасово облаштований у передмісті Дубове цегельний завод. Антоній (Махота) - Митрополит Хмельни́цький і Ка́м'янець-Поді́льський Анто́ній (в миру Махота́ Владисла́в Васи́льович) Собор Андрія Первозванного був дороговартісним, на його будівництво пішло понад 44 тисячі рублів. Окрім цього, у храмі знаходився сосновий іконостас у півтора ярусу із позолотою та багатий розпис всередині приміщення. За радянських часів, традиційно, як і більшість релігійних установ, храм зачинили, а пізніше почали використовувати як спортзал. На початку 1920-х років майже всі полкові храми використовувались не за призначенням. Богослужіння відновили лише у 1991 році Але більшість військових святинь все-таки пережили чимало перебудов і руйнацій і зараз радо приймають у своїх стінах вірян. Зокрема, із п’яти храмів, які були побудовані за типовим проектом 1902 року, до цього часу збереглося лише кілька. Один із таких – полковий храм Бєлгородсткого полку, а саме собор Андрія Первозванного.